Війна зруйнувала Україну: лежали в руїнах міста, заводи, шахти, мости. Затоплені шахти Донбасу й підірваний Дніпрогес треба було відбудовувати майже з нуля.
У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР ухвалила закон про четвертий п'ятирічний план на 1946–1950 рр. Як і до війни, перевагу надали важкій промисловості — вугіллю, металу, енергетиці. Відбудовували шахти Донбасу, металургійні заводи Запоріжжя й Маріуполя, Дніпрогес.
Працювали в дуже важких умовах. Окрім робітників, на будовах використовували працю німецьких військовополонених і в'язнів таборів. Молодь мобілізовували до шкіл фабрично-заводського навчання. Люди жили в бараках і землянках, бракувало їжі та одягу.
До 1950 р. промисловість УРСР загалом відновили. Проте сільське господарство відставало, а рівень життя людей ще довго лишався низьким.
Де історики не згодні
Офіційна статистика стверджувала, що план у промисловості перевиконано, але сучасні історики вважають ці дані перебільшеними. Дискусійною лишається й ціна відбудови: її досягли насамперед завдяки низькій оплаті праці, примусовій праці в'язнів і військовополонених та виснаженню села.