До появи писаних законів суперечки на Русі розв'язували за звичаєм. Однією з таких норм була кровна помста: рідні вбитого могли помститися вбивці. Зі зміцненням держави князям потрібні були єдині правила для суду.
За Ярослава Мудрого уклали «Правду Ярослава» — коротке зведення статей про вбивства, побої, крадіжки та образи. Кровну помсту дозволили лише найближчим родичам, а якщо мститися не було кому, винний платив грошову кару.
Після смерті Ярослава його сини доповнили закони — так з'явилася «Правда Ярославичів». Вона скасувала кровну помсту й замінила її штрафом — вирою. Пізніше, у XII ст., склали «Просторову правду» з багатьма новими статтями, зокрема про борги та спадщину.
«Руська правда» — цінне джерело для вивчення життя суспільства Русі: з неї ми дізнаємося про різні групи населення, їхні права й обов'язки. Її норми довго діяли на українських землях і вплинули на пізніше право.
Де історики не згодні
Точна дата «Правди Ярослава» невідома. Новгородський літопис пов'язує її з 1016 р., коли Ярослав, ідучи на Київ, дав новгородцям «правду» й «устав». Інші історики відносять її до 1030-х рр. У деяких підручниках вказано 1036 р. — це умовна дата, пов'язана з утвердженням Ярослава як єдиновладного правителя. Дослідники по-різному визначають і склад редакцій.
Постаті
- Ярослав Мудрий