Ярослав переміг у міжусобній боротьбі синів Володимира, але повну владу над Руссю здобув лише після смерті брата Мстислава 1036 р. Відтоді він об'єднав майже всі руські землі.
За його правління впорядкували закони: з'явилася «Руська правда». Київ розбудовували: звели Софійський собор, Золоті ворота, нові укріплення. Князь заснував бібліотеку, при соборі переписували й перекладали книжки, діяли школи. 1036 р. Ярослав розгромив печенігів під Києвом.
Ярослав вів активну дипломатію. Його дружиною була шведська королівна Інгігерда. Доньку Єлизавету видали за норвезького короля Гаральда, Анастасію — за угорського короля Андраша, Анну — за французького короля Генріха I. Анна Ярославна стала королевою Франції й деякий час була регенткою при малолітньому синові.
Не все вдавалося: похід на Візантію 1043 р. закінчився поразкою. Але загалом доба Ярослава вважається часом найвищої могутності й культурного розквіту Київської держави.
Де історики не згодні
Ярослав уперше сів у Києві 1016 р., утратив місто 1018 р. і остаточно утвердився 1019 р., тож початок правління датують по-різному. До 1036 р. він ділив владу з братом Мстиславом. Прізвисько «Мудрий» у літописі не трапляється — воно закріпилося пізніше, в історичній традиції. Рік народження Ярослава також спірний.
Постаті
- Ярослав Мудрий