Печеніги — кочовий народ, що жив у причорноморських степах. Понад сто років вони нападали на руські землі, грабували села, брали людей у полон. Князь Святослав загинув у бою з печенігами, а Володимир будував проти них лінії укріплень.
1036 р., коли Ярослав перебував у Новгороді, печеніги великим військом обложили Київ. Князь швидко повернувся з варягами й новгородцями. Біля стін міста відбулася запекла битва, яка тривала до вечора. Печеніги не витримали й побігли, багато з них загинули під час втечі.
Після цієї поразки великі печенізькі набіги на Русь припинилися. Частина печенігів відкочувала на захід, до кордонів Візантії, а інші згодом увійшли до складу союзників Русі.
На місці битви, за літописом, Ярослав заклав Софійський собор. Перемога зміцнила владу князя й дала змогу розбудовувати Київ.
Де історики не згодні
Літопис ставить битву під 1036 р. і пов'язує з нею заснування Софійського собору 1037 р. Ті історики, які вважають, що собор заклали ще 1011 р., сумніваються в цьому зв'язку. Припинення печенізьких набігів пояснюють не лише перемогою Ярослава, а й тим, що з Азії в степи прийшли торки, а згодом половці, які витіснили печенігів.
Постаті
- Ярослав Мудрий