Наприкінці X ст. Київська держава вже мала зв'язки з християнським світом: охрестилася княгиня Ольга, у Києві були християнські громади. Князь Володимир спершу спробував об'єднати підданих навколо язичницьких богів, але згодом обрав християнство візантійського обряду. Цьому сприяли тісні торговельні й політичні зв'язки з Візантією.
Візантійський імператор Василій II попросив у Володимира військової допомоги проти заколотників і пообіцяв за це видати за нього свою сестру Анну. Коли з шлюбом зволікали, Володимир здобув візантійське місто Корсунь у Криму. Після цього він охрестився, одружився з Анною й повернув Корсунь Візантії.
Повернувшись до Києва, князь наказав скинути язичницьких ідолів, а киян — охрестити у Дніпрі чи Почайні. Згодом християнство поширювалося й в інших містах, хоча язичницькі звичаї ще довго трималися серед людей.
Хрещення зблизило Русь із християнською Європою. Разом із вірою прийшли писемність церковнослов'янською мовою, кам'яне будівництво, ікони, школи. Церква стала важливою опорою влади київських князів.
Якщо не прийде хто завтра на ріку — чи багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — противником мені буде.Повість временних літ, слова князя Володимира перед хрещенням киян (сучасний переклад)
Де історики не згодні
Дата хрещення дискусійна. Літопис оповідає про похід на Корсунь і хрещення під 988 р., але візантійські й арабські джерела (зокрема хроніка Яхʼї Антіохійського) дозволяють датувати взяття Корсуня 989 р. Тому історики називають різні роки — від 987 до 989-го. Неясно й те, де саме охрестився сам Володимир: літопис згадує Корсунь, але визнає, що інші називають Київ або Васильків. Розбіжності почасти пов'язані з тим, що літописний рік міг починатися з березня, а не з січня.
Постаті
- Володимир Святославич