Ця подія стала наслідком турецького походу 1475 р. Тоді Османська імперія захопила південне узбережжя Криму — генуезькі міста й князівство Феодоро. У Кафі турки полонили Менглі Гірея, сина засновника ханства Хаджі Гірея, який боровся з братами за престол, і відвезли його до Стамбула.
Поки Менглі Гірей був у полоні, Кримом правили його суперники, а в справи ханства втручалася Велика Орда — головна спадкоємиця Золотої Орди. Султан Мехмед II вирішив посадити на престол власного ставленика, який гарантував би вірність Криму.
1478 р. Менглі Гірей за підтримки турецьких військ повернувся до Криму й знову став ханом. Натомість він визнав зверхність султана. Відтоді кримських ханів затверджував султан, ім'я султана згадували в молитвах раніше за ім'я хана, а кримське військо мало брати участь у турецьких походах.
Водночас ханство зберегло власних правителів, військо й значну самостійність у внутрішніх справах. Узбережжя з Кафою залишалося безпосереднім володінням Османської імперії, а степова частина — під владою ханів.
Опертя на могутню імперію зміцнило ханство. Менглі Гірей уклав союз із московським князем Іваном III проти Литви та Великої Орди. 1482 р. кримське військо зруйнувало Київ, а напади на українські землі стали регулярними й тривали майже три століття.
Де історики не згодні
Шкільні довідники пишуть, що Менглі Гірей «підписав зобов'язання» про васальну залежність. Проте окремий договір 1478 р. до нас не дійшов: про умови залежності історики судять із пізніших документів і з того, як складалися відносини ханів із султанами. Тому одні вважають початком залежності 1475 р., інші — 1478 р.
Постаті
- Менглі Гірей