За князя Святополка Ізяславича в Києві зростало невдоволення. Князь і його оточення збагачувалися на торгівлі сіллю та позиках під великі відсотки. Боржники, що не могли розрахуватися, потрапляли в залежність і навіть у неволю.
У квітні 1113 р. Святополк помер. Кияни відразу повстали: розграбували двір тисяцького Путяти — головного урядовця міста — та двори лихварів. Київська верхівка покликала на княжіння Володимира Мономаха, найавторитетнішого з князів. Спершу він відмовився, бо за родинним порядком мав старших родичів.
Коли заворушення розгорілися ще дужче й бояри попередили, що повсталі можуть розграбувати й монастирі, Мономах погодився. Він прибув до Києва, і місто заспокоїлося.
Повстання 1113 р. знову засвідчило силу київської громади, яка могла вплинути на вибір князя. Новий князь мусив зважити на скарги киян і невдовзі ухвалив закон, що обмежив лихварство.
Де історики не згодні
Історики по-різному пояснюють причини повстання: невдоволенням високими відсотками за позики, свавіллям урядовців Святополка або боротьбою боярських угруповань за вплив на вибір нового князя. Літопис згадує пограбування дворів тисяцького Путяти та єврейських купців-лихварів; дослідники застерігають, що це був насамперед соціальний конфлікт.
Постаті
- Володимир Мономах