Повстання киян 1113 р. показало, що лихварство й боргова залежність стали гострою проблемою. Позичальники мусили платити такі великі відсотки, що борг міг зростати роками.
За літописною традицією, Мономах зібрав у своєму заміському дворі в Берестовому тисяцьких і бояр та разом із ними ухвалив новий закон. Він обмежив, скільки разів лихвар міг брати високий відсоток: якщо позичальник уже кілька разів його сплатив, борг вважався погашеним. Так позичальники не потрапляли у вічну залежність.
Окремі статті стосувалися закупів — людей, що взяли «купу» (позику) і мусили її відпрацювати в господарстві пана. Закон забороняв безпідставно перетворювати закупа на холопа, тобто раба: якщо закуп пішов шукати правди в суді чи заробити гроші на сплату боргу, його не можна було за це поневолити.
«Устав Володимира Мономаха» став частиною «Руської правди» й на певний час послабив соціальне напруження в Києві. Він показує, що князь мусив зважати на інтереси не лише знаті, а й простих людей.
Де історики не згодні
Устав відомий лише у складі Розлогої (Просторової) редакції «Руської правди», яку уклали пізніше. Тому дослідники сперечаються, які її статті походять саме від Мономаха, а які додали згодом. Дату 1113 р. виводять із того, що закон ухвалили одразу після повстання киян і приходу Мономаха до влади.
Постаті
- Володимир Мономах