У середині XV ст. Крим був поділений між кількома володарями. Степову частину й передгір'я контролювало Кримське ханство, утворене Хаджі Гіреєм. На південному узбережжі розташовувалися генуезькі торгові міста — Кафа (нині Феодосія), Солдайя (Судак) та інші, а в горах — невелике православне князівство Феодоро зі столицею в Мангупі.
Тим часом Османська імперія стрімко посилювалася: 1453 р. турки здобули Константинополь, а згодом узялися підкорювати узбережжя Чорного моря. Після смерті Хаджі Гірея між його синами почалася боротьба за престол, і це ослабило ханство.
1475 р. великий турецький флот підійшов до Криму. Турки захопили Кафу, інші генуезькі міста й після тривалої облоги — Мангуп. Південне узбережжя півострова стало безпосереднім володінням Османської імперії з центром у Кафі.
Серед полонених у Кафі опинився претендент на кримський престол Менглі Гірей, син Хаджі Гірея. Згодом султан повернув його на престол, але вже як свого васала. Відтоді кримські хани визнавали зверхність султана, мусили брати участь у його походах, а султан міг затверджувати й усувати ханів.
Залежність від Османської імперії змінила становище українських земель. Кримське ханство стало частиною могутньої держави, а набіги кримських татар на українські землі посилилися. Уже 1482 р. Менглі Гірей зруйнував Київ.
Де історики не згодні
Історики сперечаються про ступінь залежності ханства. Одні вважають його з 1475 р. звичайним васалом Османської імперії, інші наголошують, що хани зберігали значну самостійність у внутрішніх справах і власній зовнішній політиці. Різняться й дати: остаточно васальні відносини оформилися, коли Менглі Гірея повернули на престол, — найчастіше це датують 1478 р.
Постаті
- Менглі Гірей