Західні землі між Бугом і Сяном лежали на важливому торговельному шляху з Києва до Кракова й Праги. За них змагалися Русь, Польща й Чехія.
За літописом, 981 р. Володимир пішов на ляхів і зайняв їхні міста Перемишль, Червен та інші. Ці землі пізніше назвали Червенськими містами або Червенською Руссю. Місто Червен містилося біля сучасного села Чермно в Польщі.
Того ж і наступного року Володимир воював з в'ятичами, що відмовлялися платити данину, і змусив їх підкоритися. 983 р. він ходив на ятвягів, а 984 р. його воєвода Вовчий Хвіст розбив радимичів на річці Піщані.
Ці походи завершили об'єднання східнослов'янських племен під владою Києва й поширили кордони Русі на захід. Червенські міста згодом стали частиною Галицько-Волинської землі, хоча Польща неодноразово намагалася їх повернути.
Де історики не згодні
Літопис уміщує похід під 6489 р. від створення світу, тобто 981 р.; у деяких підручниках подано 982 р. через різний перерахунок літописних років. Неясно, кому належали ці землі до походу: літопис каже, що Володимир узяв їх у ляхів, але частина істориків вважає, що їх контролювала Чехія або що вони були незалежними. Твердження, що Володимир «об'єднав усі східнослов'янські племена», неточне: більшість їх підкорили його попередники, а він завершив цю справу, придушивши в'ятичів (981–982 рр.) і радимичів (984 р.).
Постаті
- Володимир Святославич