Битва на Синіх Водах і приєднання Київщини та Переяславщини до Литви

Після монгольської навали 1240 р. Київська й Переяславська землі понад сто років залежали від Золотої Орди: платили їй данину, а князі мусили визнавати владу ханів. У середині XIV ст. Орда почала слабшати через внутрішні чвари та боротьбу за ханський престол.

Цим скористався великий князь литовський Ольгерд, який уже приєднав до своєї держави Чернігово-Сіверщину. 1362 р. його військо вирушило на південь. До нього входили не лише литовці, а й загони з руських (українських і білоруських) земель, що вже були під владою Литви.

Біля річки Сині Води Ольгерд розбив ординське військо, яким командували три татарські володарі — Кутлубуга, Хаджибей і Дмитро. Це була одна з перших великих перемог над Ордою у Східній Європі, на два десятиліття раніше за Куликовську битву.

Після битви Київщина й Переяславщина увійшли до Великого князівства Литовського. У Києві Ольгерд посадив князем свого сина Володимира, а Поділля передав своїм небожам — князям Коріатовичам. Так більшість українських земель опинилася у складі Литви.

Залежність від Орди після битви не зникла відразу: ще певний час з київських земель збирали данину для ханів, яку тепер передавала литовська влада. Проте вирішальний вплив на життя цих земель відтоді мала Литва, а не Орда.