Болеслав був сином мазовецького князя Тройдена й Марії Юріївни — доньки Юрія Львовича. Після смерті Андрія та Лева Юрійовичів місцеві бояри запросили його на княжіння.
Болеслав перейшов у православ'я й узяв ім'я Юрій. Правив він з Володимира. Збереглися його латинські грамоти Тевтонському орденові, у яких він титулує себе князем усієї Малої Русі. Юрій ІІ надав магдебурзьке право місту Сяноку.
Князь залучав до управління іноземців, зокрема німців і чехів, і, за свідченнями хроністів, мав намір підтримувати католиків. Це викликало невдоволення бояр.
1340 р. змовники отруїли Юрія ІІ у Володимирі. Його смерть стала початком кінця Галицько-Волинської держави.
Де історики не згодні
Рік початку правління спірний: 1323, 1324 або 1325 р. — перша грамота Юрія ІІ відома з 1325 р. Причини отруєння описують польські й чеські хроністи по-різному: невдоволення бояр «чужинцями» при дворі, впровадження католицизму або зловживання владою.
Постаті
- Юрій ІІ Болеслав