Реєстрація

Епоха

Імперський період

1775 — 1917

Галичина й Правобережжя відійшли до імперій раніше — за першим поділом Речі Посполитої 1772 року. Далі — заборони мови й література, що на них відповіла.

Відкрити епоху на лінії → 190 подій
  1. 1833«Руська трійця»1833 р. студенти Львівської греко-католицької семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький утворили гурток «Руська трійця». Вони збирали народні пісні, писали живою народною мовою й стали зачинателями національного відродження в Галичині.
  2. 1834Відкриття Київського університету1834 р. в Києві відкрили університет святого Володимира. Уряд хотів, щоб він послабив польський вплив на Правобережжі. Першим ректором став Михайло Максимович.
  3. 1837Альманах «Русалка Дністровая»1837 р. «Руська трійця» видала в Будапешті (тоді Буді) альманах «Русалка Дністровая» — першу книжку в Галичині, написану живою народною мовою. Львівська цензура заборонила його, і більшість примірників конфіскували.
  4. 1839Ліквідація греко-католицької церкви в Російській імперії1839 р. на соборі в Полоцьку, під тиском російської влади, греко-католицьку (уніатську) церкву на Правобережній Україні й у Білорусі ліквідували, а її парафії приєднали до Російської православної церкви. Греко-католицька церква в Україні збереглася лише в Галичині, що належала Австрії.
  5. 1840—1842Скасування Литовського статуту1840 р. на Правобережній, а 1842 р. на Лівобережній Україні скасували чинність Литовського статуту. Відтоді суди в українських губерніях діяли за загальноросійськими законами.
  6. 1840Вихід «Кобзаря» Шевченка1840 р. у Петербурзі вийшла перша збірка Тараса Шевченка «Кобзар». До неї увійшли вісім поезій. Збірка показала, що українською мовою можна писати високу поезію, і стала символом українського відродження.
  7. 1843Виступи селян на Буковині під проводом Лук'яна КобилиціУ 1843–1844 рр. гуцульські громади Буковини на чолі з Лук'яном Кобилицею відмовлялися виконувати панщину й вимагали повернути їм ліси й пасовиська. Влада придушила рух військом, а Кобилицю ув'язнили.
  8. 1844Технічна академія у Львові1844 р. реальну школу у Львові перетворили на Технічну академію. Вона готувала інженерів і стала основою майбутньої Львівської політехніки.
  9. 1846—1847Кирило-Мефодіївське братствоУ 1846–1847 рр. у Києві діяло таємне Кирило-Мефодіївське братство — перша українська політична організація нового часу. Його члени — Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Микола Гулак, близьким до них був Тарас Шевченко — мріяли про федерацію вільних слов'янських народів і скасування кріпацтва. 1847 р. братство розгромили.
  10. 1846Публікація «Історії Русів»1846 р. Осип Бодянський опублікував у Москві «Історію Русів» — твір про минуле України від давнини до XVIII ст. Він поширювався в рукописах і вплинув на Шевченка та інших діячів відродження.
  11. 1847—1848Інвентарна реформа на ПравобережжіУ 1847–1848 рр. київський генерал-губернатор Дмитро Бібіков провів на Правобережній Україні інвентарну реформу. Вона визначала розміри селянських наділів і повинностей, обмежуючи свавілля поміщиків, але не скасовувала кріпацтва.
  12. 1848Скасування панщини в Галичині22 квітня 1848 р. австрійський губернатор Галичини Франц Стадіон оголосив про скасування панщини з 15 травня. Селяни стали власниками своїх наділів, але ліси й пасовиська лишилися в руках панів.
  13. 1848Головна руська рада2 травня 1848 р. у Львові постала Головна руська рада на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем — перша українська політична організація. Вона заявила, що галицькі українці є частиною великого українського народу, і домагалася поділу Галичини на українську й польську частини.
  14. 1848Слов'янський з'їзд у ПразіУ червні 1848 р. в Празі зібрався з'їзд представників слов'янських народів Австрійської імперії. Делегати Галичини домагалися рівних прав для української мови, а з поляками уклали компромісну угоду. З'їзд перервало повстання в Празі.
  15. 1848Собор руських ученихУ жовтні 1848 р. у Львові відбувся Собор руських учених — перший науковий з'їзд галицьких українців. Учасники обговорювали мову, освіту й історію та ухвалили писати однією літературною мовою, спільною для українців Австрії й Росії.
  16. 1848Збройний виступ у Львові 1848 р.1–2 листопада 1848 р. у Львові спалахнули бої між польською національною гвардією й австрійським військом. Генерал Вільгельм Гаммерштайн наказав обстріляти місто з гармат. Згоріли ратуша, будівля університету та його бібліотека. Опір припинився, у Львові оголосили облоговий стан.
  17. 1848—1850Повстання Лук'яна Кобилиці 1848–1850 рр.1848 р. Лук'яна Кобилицю обрали до австрійського парламенту. Після його розпуску він очолив повстання гуцулів Буковини, яке тривало до 1850 р. Кобилицю схопили, і 1851 р. він помер під наглядом поліції.
  18. 1848—1849«Весна народів» на західноукраїнських землях1848–1849 рр. Європою прокотилися революції, названі «Весною народів». В Австрійській імперії скасували панщину, а галицькі українці вперше створили власну політичну організацію — Головну руську раду, видавали першу газету українською мовою й обрали послів до парламенту.
  19. 1848Кафедра української мови у Львівському університеті1848 р. у Львівському університеті створили кафедру руської (української) мови й літератури. Її першим професором став Яків Головацький.
  20. 1849Буковина — окремий коронний край1849 р. Буковину відокремили від Галичини й зробили окремим коронним краєм Австрійської імперії. Від 1786 р. вона була округом у складі Королівства Галичини й Володимирії. Власний сейм Буковина отримала 1861 р.