Імперський період ДержаваПротестКультура

1848

«Весна народів» на західноукраїнських землях

Дати
1848—1849
Місце
Галичина, Буковина, Закарпаття
єпископ, голова Головної руської ради
Григорій Яхимович
Доріжка
Україна
Певність
Документовано

Увійдіть, щоб позначити подію як вивчену, додати її до плану й зберігати при ній свої нотатки.

Створити акаунт

На початку 1848 р. революції спалахнули у Франції, німецьких державах, Італії. У березні повстав Відень, і імператор пообіцяв конституцію.

У Галичині 1848 р. скасували панщину. У травні у Львові постала Головна руська рада — перша українська політична організація. Почала виходити газета «Зоря Галицька».

Українці Галичини обрали послів до першого австрійського парламенту, серед них були й селяни. Восени у Львові зібрався Собор руських учених. Буковина 1849 р. стала окремим коронним краєм.

На Закарпатті Адольф Добрянський домагався об'єднання русинів в окремий округ. 1849 р. через Карпати пройшла російська армія, яка допомогла Австрії придушити угорську революцію.

Після поразки революцій настала реакція, але здобутки 1848 р. — скасування панщини й поява українського політичного руху — вже не зникли.

Де історики не згодні

Історики сперечаються, наскільки революція була «українською»: її учасниками були переважно греко-католицькі священики та селяни, а більшість рішень ухвалювали у Відні. Водночас саме 1848 р. часто називають початком політичного життя галицьких українців.

Постаті

  • Григорій Яхимовичєпископ, голова Головної руської ради