Після приєднання Правобережжя до Російської імперії влада вважала греко-католицьку церкву знаряддям польського впливу й поступово обмежувала її.
Частину уніатських парафій переводили до православ'я ще наприкінці XVIII ст. Після польського повстання 1830–1831 рр. тиск посилився.
1839 р. на соборі в Полоцьку уніатські єпископи на чолі з Йосифом Сємашком ухвалили рішення про приєднання до Російської православної церкви.
Відтоді греко-католицька церква в Російській імперії існувала лише в Холмській єпархії до 1875 р. Натомість у Галичині вона стала основою української ідентичності.
Де історики не згодні
Історики наголошують, що «возз'єднання» 1839 р. відбулося під тиском держави й без згоди більшості вірних. Холмська єпархія залишалася греко-католицькою до 1875 р., де її ліквідація супроводжувалася насильством.
Постаті
- Йосиф Сємашко