У 1830-х рр. освічені галицькі русини писали латиною, польською або книжною мовою, далекою від мови селян. Народну мову вважали «мужицькою».
Студенти Львівської духовної семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький, натхненні ідеями романтизму, вирішили писати й говорити живою мовою свого народу. Друзі жартома назвали їх «Руською трійцею».
Члени гуртка збирали фольклор, вивчали історію, листувалися з діячами з Наддніпрянщини й інших слов'янських країв. Церковна й світська влада ставилася до них з підозрою.
Де історики не згодні
Дату заснування гуртка подають як 1832 або 1833 р., бо він виник неформально з дружнього товариства студентів.
Постаті
- Маркіян Шашкевич