У 1840-х рр. у Києві зібрався гурток молодих людей, які цікавилися історією, мовою й культурою України. Наприкінці 1845 — на початку 1846 р. вони створили таємне товариство, назване на честь просвітителів слов'ян Кирила і Мефодія.
До братства входили історик Микола Костомаров, письменник Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Микола Гулак та інші. Близьким до них був Тарас Шевченко.
Програмним документом стала «Книга буття українського народу». Члени братства мріяли про федерацію рівноправних слов'янських республік зі столицею в Києві, скасування кріпацтва, рівність усіх перед законом і поширення освіти.
Навесні 1847 р. за доносом студента братство розгромили. Його членів заарештували й заслали, а Шевченка віддали в солдати із забороною писати й малювати.
Де історики не згодні
Історики сперечаються, чи був Шевченко членом братства, чи лише однодумцем, який брав участь у зібраннях. Дату заснування подають як кінець 1845 або початок 1846 р.
Постаті
- Микола Костомаров