За правління Ярослава Русь була єдиною і сильною. Але князь мав кількох синів, і кожен мав отримати свою частку. Щоб уникнути братовбивчої війни, як після смерті Володимира, Ярослав заздалегідь вирішив, як поділити землі.
За літописом, Ярослав залишив синам «ряд». Старший, Ізяслав, отримав Київ і Новгород, а також Туров; Святослав — Чернігів, Муромську землю й Тмутаракань; Всеволод — Переяслав і Ростовську землю; Ігор — Володимир; В'ячеслав — Смоленськ. Молодші брати мали шанувати старшого київського князя «як батька» — це принцип старшинства.
Ярослав помер у лютому 1054 р. у Вишгороді. Його поховали в Софійському соборі в мармуровому саркофазі, який зберігся до наших днів.
Деякий час сини правили разом. Але згодом між ними та їхніми нащадками почалися суперечки, і Русь поступово розпалася на окремі князівства.
Ось я відходжу зі світу цього, сини мої. Майте любов між собою, бо ви брати від одного батька й однієї матері.Повість временних літ, заповіт Ярослава Мудрого (сучасний переклад)
Де історики не згодні
День смерті подають по-різному: літопис називає 19 лютого, а напис-графіті в Софійському соборі — 20 лютого 1054 р. (за юліанським календарем). Історики сперечаються, чи був «ряд» Ярослава справжнім заповітом, чи пізнішим літературним викладом. Різні й оцінки: одні вбачають у ньому спробу зберегти єдність Русі, інші — початок її поділу на князівства.
Постаті
- Ярослав Мудрий