Після хрещення Русі з'явилися люди, які хотіли присвятити життя молитві. Деякі з них ходили на Афон — знаменитий центр чернецтва в Греції — і поверталися звідти з досвідом монастирського життя.
За літописом, ченець Антоній, повернувшись з Афону, оселився в печері на березі Дніпра, яку колись викопав Іларіон. До нього почали приходити учні, вони розширювали печери. Згодом братія збудувала над печерами церкву й келії — так виник Печерський монастир.
Особливу роль відіграв Феодосій, який упровадив суворий статут життя ченців. У 1070-х рр. звели кам'яну Успенську церкву.
Монастир став центром освіти й літератури: тут працювали літописці, зокрема Нестор, і виникли житія святих. 1990 р. Києво-Печерську лавру разом із Софійським собором внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Де історики не згодні
У деяких підручниках є дві дати: «1051 — заснування» і «1054 — перша згадка». Насправді йдеться про одну подію: літопис оповідає про заснування монастиря під 1051 р., але ця розповідь охоплює кілька десятиліть. Монастир складався поступово: Антоній оселився в печері, згодом довкола нього зібралася братія, а ігуменом Феодосій став близько 1062 р.
Постаті
- Антоній Печерський