Поділля входило до Великого князівства Литовського з середини XIV ст.: після битви на Синіх Водах ним правили литовські князі Коріатовичі. Згодом Вітовт узяв край під свою пряму владу. Проте Польща теж вважала Поділля своїм, і суперечка за нього тривала десятиліттями.
Восени 1430 р. помер великий князь Вітовт. Новим великим князем литовським став Свидригайло, брат Ягайла. Скориставшись зміною влади, польські шляхтичі з прикордоння хитрістю захопили Кам'янець: вони взяли в полон литовського старосту й зайняли замок. Слідом під польську владу перейшли й інші подільські замки — Смотрич, Бакота, Скала.
Свидригайло не визнав цього захоплення, і 1431 р. між Польщею та Литвою спалахнула війна. Однак Західне Поділля так і залишилося за Польщею. 1434 р. тут утворили Подільське воєводство з центром у Кам'янці.
Відтоді Поділля було розділене. Західна частина з Кам'янцем належала Польщі, а Східне Поділля з Брацлавом і Вінницею лишилося у складі Литви. Розділ Поділля став однією з причин затяжного суперництва двох держав за українські землі.
Де історики не згодні
Польща й Литва по-різному обґрунтовували свої права на Поділля. Польська сторона вважала, що край належав короні ще з часів Казимира III й наступних королівських надань, литовська — що він завжди був частиною Великого князівства. Через це історики різних країн по-різному називають події 1430 р.: захопленням або поверненням.
Постаті
- Свидригайло