Після смерті Вітовта восени 1430 р. литовські й руські бояри обрали великим князем Свидригайла — молодшого брата польського короля Ягайла. Його обрали без згоди Польщі, і це одразу загострило стосунки між державами.
Свидригайло прагнув, щоб Велике князівство Литовське було цілком самостійним, і виступав проти унії з Польщею. Опорою йому стали православні князі й бояри українських і білоруських земель, які після Городельської унії не мали рівних прав із католиками. Вони сподівалися, що новий великий князь поверне їм вплив у державі.
Уже 1431 р. почалася війна з Польщею за Волинь і Поділля. Польське військо обложило Луцьк, але взяти замок не змогло, і сторони уклали перемир'я.
Частина литовських вельмож-католиків була невдоволена тим, що Свидригайло наближав до себе православних. Уночі на 1 вересня 1432 р. вони здійснили переворот в Ошмянах і проголосили великим князем Сигізмунда Кейстутовича, брата Вітовта. Свидригайло ледве втік.
Після перевороту литовські землі визнали Сигізмунда, а українські й більшість білоруських земель залишилися вірними Свидригайлу. Держава фактично розкололася, і почалася багаторічна війна між двома великими князями. Щоб привернути православну знать на свій бік, 1432 і 1434 рр. їй надали частину прав, які раніше мали лише католики.
Де історики не згодні
Історики сперечаються, чи був Свидригайло свідомим захисником православних і руських земель, чи просто спирався на тих, хто його підтримував, у боротьбі за владу. Сам він був католиком, а його союз із руською знаттю частина дослідників вважає вимушеним.
Постаті
- Свидригайло