Попередня Конституція СРСР була ухвалена 1936 р., ще за Сталіна. Брежнєвське керівництво хотіло новим основним законом показати, що країна досягла нового етапу розвитку, який назвали «розвинутим соціалізмом».
7 жовтня 1977 р. Верховна Рада СРСР ухвалила нову Конституцію. Вона проголошувала СРСР «загальнонародною державою», перелічувала права громадян — на працю, освіту, житло, медичну допомогу, свободу слова. Формально зберігалося право союзних республік вільно вийти з СРСР. Але стаття 6 називала Комуністичну партію «керівною і спрямовуючою силою» суспільства.
Саме стаття 6 визначала реальну владу: усі важливі рішення ухвалювала партія. На основі союзної Конституції 1978 р. ухвалили нові конституції республік, зокрема УРСР.
Де історики не згодні
Історики звертають увагу на розрив між текстом і дійсністю: Конституція гарантувала свободу слова, зборів і право республік на вихід із СРСР, але насправді ці права не діяли. Стаття 6, навпаки, точно описувала реальну владу партії. Її скасування 1990 р. стало важливим кроком до розпаду СРСР.
Постаті
- Леонід Брежнєв