Під час нацистської окупації Організація українських націоналістів (ОУН) прагнула відновити незалежну Українську державу. Жорстокий окупаційний режим, вивезення людей на примусові роботи й поява на Поліссі радянських партизанів підштовхнули ОУН до створення власної армії.
Навесні 1943 р. ОУН під проводом Степана Бандери почала формувати на Волині повстанські загони; до них перейшли тисячі українських поліцейських. Першим командиром УПА став Дмитро Клячківський. Згодом УПА поширилася на Галичину, а головним командиром наприкінці 1943 р. став Роман Шухевич.
УПА воювала проти німецьких окупантів, радянських партизанів і військ, а також проти польського підпілля. До її історії належить і Волинська трагедія — масові вбивства польського населення 1943–1944 рр.
Після повернення радянської влади УПА вела партизанську війну проти НКВС і МДБ. Радянська влада відповідала масовими арештами й виселенням родин повстанців до Сибіру. 1950 р. загинув Роман Шухевич, а до середини 1950-х років організований збройний опір було придушено.
Де історики не згодні
14 жовтня 1942 р. (свято Покрови) — символічна дата, яку проголосили днем створення УПА лише 1947 р. Насправді збройні сили ОУН (бандерівців) почали формуватися навесні 1943 р. на Волині, а саму назву «УПА» ще 1942 р. використовували загони Тараса Бульби-Боровця. Першим командиром УПА був Дмитро Клячківський («Клим Савур»); Роман Шухевич став головним командиром наприкінці 1943 р. (у підручниках його іноді помилково називають першим). Різні позиції істориків стосуються й оцінки УПА: в Україні її бійців з 2015 р. визнано борцями за незалежність, тоді як польські історики пов'язують УПА насамперед із Волинською трагедією. Кінцеву дату 1954 р. умовно пов'язують з арештом останнього головного командира Василя Кука; окремі повстанці переховувалися й пізніше.
Постаті
- Роман Шухевич