Після Сталінграда фронт утворив біля Курська великий виступ углиб німецьких позицій. Німецьке командування задумало операцію «Цитадель», щоб відрізати цей виступ і повернути собі ініціативу. Радянське командування знало про план і створило глибоку оборону.
5 липня 1943 р. німецькі війська атакували з півночі й півдня. Бої тривали понад тиждень; 12 липня біля Прохорівки зіткнулися великі танкові сили. Наступ вермахту видихся, і Гітлер зупинив операцію.
Червона армія перейшла в контрнаступ на Орел і Бєлгород. 23 серпня 1943 р. остаточно звільнено Харків. Обидві сторони зазнали величезних утрат.
Після Курської битви стратегічна ініціатива остаточно перейшла до Червоної армії. Почалося звільнення Лівобережної України й Донбасу.
Де історики не згодні
Танковий бій під Прохорівкою 12 липня 1943 р. радянська історіографія називала «найбільшою зустрічною танковою битвою в історії». Сучасні дослідники (зокрема В. Замулін, К.-Г. Фрізер) ставлять це під сумнів: учасників було менше, ніж стверджували, радянська 5-та гвардійська танкова армія втратила значно більше танків, ніж німці, а більшою вважають, наприклад, танкову битву під Дубном — Бродами 1941 р. У шкільних підручниках іноді пишуть, що Курська битва завершилася звільненням усієї Лівобережної України; насправді 23 серпня звільнено лише Харків, а Лівобережжя й Донбас — у наступних операціях серпня — вересня 1943 р.
Постаті
- Георгій Жуков