Наприкінці XII ст. Галич був багатим і великим містом. Князі й бояри будували там храми з місцевого білого каменю, і галицькі майстри переймали досвід романської архітектури сусідніх Польщі й Угорщини.
Церкву Святого Пантелеймона звели неподалік від княжого Галича. Вона невелика, хрестово-купольна, з гарним різьбленим порталом — прикрашеним входом. На стінах збереглися давні написи-графіті та знаки майстрів.
За століття храм кілька разів перебудовували, він змінював конфесійну належність і зазнав руйнувань у війнах. У XX ст. його дослідили й відреставрували.
Церква — рідкісна пам'ятка, яка показує, як виглядала архітектура княжого Галича і як у ній поєднувалися руські та західноєвропейські риси.
Де історики не згодні
Точної дати будівництва жодне джерело не подає. Дослідники датують храм кінцем XII – початком XIII ст. за стилем різьблення й будівельною технікою; часто називають період близько 1194–1200 рр. Невідомо й те, хто був замовником — пов'язують і з галицькими, і з волинськими князями.