Галицька земля довго мала власну династію Ростиславичів. Останній із них, Володимир Ярославич, помер 1199 р., не залишивши спадкоємців. Сусідній волинський князь Роман Мстиславич, онук київського князя Ізяслава, давно прагнув здобути багатий Галич.
Скориставшись нагодою, Роман із військом і за підтримки польських союзників прийшов до Галича й сів на княжий стіл. Частина галицьких бояр, які звикли впливати на князів, опиралася. Роман діяв жорстко: багатьох непокірних бояр покарав або вигнав.
Так Волинь і Галичина вперше опинилися під владою одного князя. Нова держава контролювала шляхи до Польщі, Угорщини й на Дунай, мала родючі землі й солеварні.
Об'єднання 1199 р. вважають початком Галицько-Волинської держави, яка понад століття зберігала традиції Київської Русі на заході руських земель.
Де історики не згодні
Іпатський літопис майже не має записів за 1199–1200 рр., тому дату відновлюють за іншими джерелами. Більшість істориків (М. Грушевський, М. Котляр) приймають 1199 р.; деякі дослідники пишуть про 1198–1199 р. Роман уже раз ненадовго сідав у Галичі 1188 р., але тоді його витіснили угорці.
Постаті
- Роман Мстиславич