Після вбивства Ігоря держава опинилася під загрозою: древляни відкрито повстали, а спадкоємцю Святославу було лише кілька років. Владу взяла княгиня Ольга.
За літописом, Ольга жорстоко помстилася: знищила древлянських послів, що прийшли сватати її за князя Мала, влаштувала тризну, під час якої перебили багатьох древлян, а 946 р. взяла й спалила Іскоростень. Древлянську землю знову підкорили Києву.
Щоб уникнути нових повстань, Ольга об'їхала свої землі й визначила «уроки» — сталий розмір данини, та «погости» — місця, куди її мали звозити. Так збирання данини стало впорядкованим, а свавілля дружинників — меншим.
Ольга правила обережно й дипломатично, зміцнила владу Києва й встановила зв'язки з Візантією та німецьким королем Оттоном I. Вона стала першою християнкою серед правителів Русі.
Де історики не згодні
Кінець регентства точно невідомий: 964 р. — лише рік, під яким літопис уперше описує самостійні походи Святослава. Ольга й далі керувала Києвом під час його війн і померла 969 р. Розповіді про чотири помсти древлянам (зокрема спалення Іскоростеня за допомогою птахів) вважають напівлегендарними. Назву «перша податкова реформа» вживають підручники; самі джерела кажуть лише, що Ольга встановила «устави й уроки», «погости» й «становища».
Постаті
- Ольга