У середині X ст. Русь уже мала тісні торговельні зв'язки з Візантією, а в Києві існувала християнська громада. Ольга прагнула підвищити міжнародний авторитет своєї держави й домовитися з імперією на рівних.
Ольга прибула до Константинополя з великим почтом: родичами, послами, купцями й служницями. Імператор Костянтин VII Багрянородний двічі влаштував їй урочисті прийоми й описав їх у своєму творі про придворні церемонії. Ольга отримала дорогоцінні дарунки.
За літописом, під час цієї поїздки Ольга прийняла хрещення й ім'я Олена. Проте переговори, мабуть, не принесли їй усього, чого вона хотіла: невдовзі, 959 р., Ольга звернулася до німецького короля Оттона I з проханням надіслати єпископа.
Хрещення Ольги не стало хрещенням усієї Русі: її син Святослав лишився язичником. Але приклад княгині підготував ґрунт для християнізації держави за її онука Володимира.
Де історики не згодні
Літопис датує візит 955 р., а Костянтин Багрянородний у творі «Про церемонії» описує прийоми 9 вересня й 18 жовтня без року; ці дні тижня найкраще відповідають 957 р., тому його приймає більшість дослідників (дехто обстоює 946 р.). Місце й час хрещення дискусійні: за літописом, Ольгу хрестили в Константинополі, а хрещеним батьком був сам імператор; Костянтин про хрещення не пише, а в почті Ольги вже був священник Григорій, тож частина істориків вважає, що вона охрестилася раніше в Києві.
Постаті
- Ольга