Після договору 911 р. відносини Русі й Візантії погіршилися. Можливо, імперія перестала дотримуватися торговельних умов, і Ігор вирішив тиском повернути вигоди.
Улітку 941 р. русь напала на узбережжя Малої Азії й поблизу Константинополя. Візантійський флот застосував «грецький вогонь» — горючу суміш, яку викидали з труб на кораблі ворога і яку не гасила вода. Багато суден русі згоріло, решта повернулася додому з великими втратами.
944 р. Ігор зібрав нове військо разом з найнятими печенігами. Коли він дійшов до Дунаю, імператор Роман Лакапін запропонував данину, і князь погодився не воювати. Невдовзі посли уклали договір.
Новий договір був менш вигідним для Русі: купцям обмежили купівлю шовку, князь зобов'язався не зазіхати на візантійські володіння в Криму. Водночас у тексті згадано, що частина руських послів уже була християнами й присягала в київській церкві святого Іллі.
Де історики не згодні
Похід 941 р. детально описують візантійські хроністи та посол Ліутпранд Кремонський, тому він надійно датований (червень 941 р.). Договір літопис уміщує під 945 р., але більшість істориків датує його 944 р. Цифри флоту (у літописі — 10 тисяч кораблів) явно перебільшені.
Постаті
- Ігор