Захопивши Київ, Олег мав об'єднати навколо нього навколишні племена. Данина була головним джерелом прибутків князя й дружини, а контроль над річками давав змогу торгувати з Візантією.
За літописом, 883 р. Олег підкорив древлян і наклав на них данину чорними куницями. 884 р. він пішов на сіверян, а 885 р. звелів радимичам платити данину не хозарам, а йому. Так Київ витіснив Хозарський каганат з частини східнослов'янських земель. Поляни, древляни, сіверяни й радимичі опинилися під владою одного князя.
Олег збудував укріплені містечка й призначав данину й варягам-найманцям. Його найвідоміші діяння — походи на Візантію та договір 911 р. За мудрість і передбачливість у народі його прозвали Віщим.
За Олега склалася основа Київської держави: столиця, князівська дружина, збирання данини з підкорених племен. Наступником Олега став Ігор.
Де історики не згодні
Роки правління Олега (882–912) — літописні й умовні. Новгородський перший літопис подає іншу версію: Олег помер 922 р. і похований у Ладозі, а не в Києві. Легенду про смерть від змії, що виповзла з черепа коня, вважають переказом, а не фактом. Історики також сперечаються, ким Олег доводився Рюрикові та Ігореві.
Постаті
- Олег