Київські князі прагнули вигідної торгівлі з Візантією: туди русь везла хутра, мед, віск і невільників, а звідти — шовк, вино, прикраси. Щоб отримати пільги для своїх купців, князі вдавалися до походів.
За літописом, 907 р. Олег вирушив морем і суходолом на Константинополь. Греки замкнули гавань ланцюгом, але русь, за переказом, поставила кораблі на колеса й рушила до міста під вітрилами. Налякані греки погодилися на викуп і торговельні пільги. На знак перемоги Олег нібито прибив свій щит на воротах міста.
911 р. посли Олега уклали з імператорами договір. Він визначав покарання за вбивство, побої й крадіжку, порядок викупу полонених, допомогу купцям, чий корабель розбився, і спадкування майна русинів, що помирали у Візантії. Договір скріпили клятвами: греки — на хресті, русь — зброєю й іменами Перуна та Велеса.
Договір 911 р. засвідчив, що Русь стала визнаним партнером імперії. Це одна з найдавніших пам'яток права Русі.
Де історики не згодні
Похід 907 р. відомий лише з Літопису руського; візантійські джерела про нього мовчать, тому частина істориків сумнівається в ньому або вважає опис перебільшеним. Розповіді про кораблі на колесах і щит на воротах Царграда — легенди. Договір 911 р. (датований 2 вересня) вважають справжнім. Торговельні пільги (безмитна торгівля, утримання купців) літопис пов'язує з угодою 907 р., а договір 911 р. переважно встановлює правові норми. Тому договір 911 р. — не перша угода взагалі, а найдавніша, текст якої зберігся повністю.
Постаті
- Олег