Наприкінці 2000 р. оприлюднили аудіозаписи, на яких нібито звучав голос Президента Леоніда Кучми, що обговорював журналіста Георгія Гонгадзе, якого згодом знайшли вбитим. Це спричинило акцію «Україна без Кучми»: опозиційні партії й громадські організації вимагали відставки Президента та чесного розслідування.
9 березня 2001 р., у день народження Тараса Шевченка, протестувальники намагалися дістатися до пам'ятника поетові, біля якого вшановували Кобзаря Президент і посадовці. Міліція перекрила шлях, почалися бійки. Пізніше того ж дня сутички сталися й біля Адміністрації Президента. Міліція затримала багато учасників, а також випадкових людей.
Суди засудили частину учасників сутичок, серед них членів радикальної організації УНА-УНСО, до різних строків ув'язнення. Після цих подій акція «Україна без Кучми» пішла на спад, але недовіра до влади зросла й позначилася на виборах 2002 і 2004 рр.
Де історики не згодні
Опозиція заявляла, що сутички спровокувала влада, щоб дискредитувати протест; влада й суди поклали відповідальність на радикальних учасників, зокрема членів УНА-УНСО. Кількість затриманих у різних джерелах різниться (від кількох десятків до понад 200). Правозахисники критикували вироки як надто суворі й політично забарвлені.