Після аварії 1986 р. Чорнобильська АЕС продовжувала працювати: уцілілі три енергоблоки давали багато електроенергії. Другий блок зупинили після пожежі 1991 р., перший — 1996 р. Західні країни наполягали на повному закритті станції, вважаючи реактори такого типу небезпечними.
У грудні 1995 р. Україна підписала з країнами «Великої сімки» та Європейською комісією меморандум про закриття ЧАЕС до 2000 р. в обмін на фінансову допомогу. 15 грудня 2000 р. під час урочистої церемонії Президент Леонід Кучма дав команду, і третій енергоблок зупинили назавжди.
Закриття станції стало важливим кроком у подоланні наслідків катастрофи, але не завершило його. Тисячі працівників лишилися без роботи, а місто енергетиків Славутич шукало нового місця в економіці. Попереду була багаторічна робота з виведення блоків з експлуатації та будівництво нового укриття над зруйнованим четвертим блоком.
Де історики не згодні
Щодо закриття станції тривали суперечки: частина енергетиків і працівників ЧАЕС вважала, що блоки могли ще працювати, а уряд наголошував на безпеці. Розмір обіцяної Заходом допомоги на добудову нових енергопотужностей Україна вважала недостатнім.