Після другого туру президентських виборів 21 листопада 2004 р. опозиція заявила про масові фальсифікації на користь Віктора Януковича. Уже 22 листопада Віктор Ющенко закликав прихильників вийти на Майдан Незалежності. Символом протесту став помаранчевий колір виборчої кампанії Ющенка.
На Хрещатику виросло наметове містечко, де люди жили тижнями попри мороз. Протестувальники блокували будівлі уряду й Адміністрації Президента, але діяли мирно. На підтримку Майдану виступили багато міст, студенти, частина журналістів і місцевих рад. Водночас у східних і південних регіонах відбувалися акції на підтримку Януковича.
Під тиском протестів почалися переговори за посередництва європейських лідерів. 3 грудня Верховний Суд скасував результати другого туру й призначив переголосування. 26 грудня переміг Віктор Ющенко, а 23 січня 2005 р. він склав присягу.
Помаранчева революція стала найбільшим мирним протестом в історії незалежної України. Вона показала, що громадяни здатні захистити свій вибір, і посилила прагнення України до Європи.
Де історики не згодні
Опозиція заздалегідь готувалася до протестів: завезла намети й обладнала сцену, бо очікувала фальсифікацій. Тому прихильники Януковича та частина публіцистів називали революцію спланованою акцією, яку підтримували й західні фонди. Більшість дослідників (зокрема Г. Касьянов, С. Плохій) наголошують, що масштаб протесту визначила стихійна участь сотень тисяч людей. Кількість учасників оцінюють по-різному — від кількасот тисяч до понад мільйона в окремі дні.
Постаті
- Віктор Ющенко