Середнє Подніпров'я здавна було зручним для життя: тут сходилися річкові шляхи, а високі пагорби над Дніпром давали захист. На цих пагорбах люди селилися ще до появи міста.
Літописець Нестор переказав легенду про трьох братів-полян — Кия, Щека й Хорива — та їхню сестру Либідь. Брати збудували городок і назвали його на честь старшого брата Києвом. За літописом, Кий ходив до Царгорода, де його з честю прийняв візантійський імператор, а на зворотному шляху хотів осісти на Дунаї.
Історики пов'язують Кия з кінцем V — VI ст. 1982 р. в СРСР урочисто відзначили 1500-річчя Києва, тож 482 р. став умовною датою його заснування. Проте археологія свідчить, що поселення на Старокиївській горі сягають VI–VIII ст.
Хоч точна дата невідома, легенда про Кия стала частиною історичної пам'яті киян і всієї України.
І були три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра їх — Либідь.«Повість минулих літ» (сучасний переклад)
Де історики не згодні
Літопис не називає року заснування Києва. Дату 482 р. умовно встановили для святкування 1500-річчя міста 1982 р., спираючись на припущення, що Кий жив у V–VI ст. Археологи знаходять поселення на Старокиївській горі переважно VI–VIII ст., а справжнім містом Київ став у IX–X ст. Схожу легенду про трьох братів містить вірменський твір Зеноба Глака.
Постаті
- Кий