У IV ст. на схід від Дону з'явилися кочовики-гуни. Римський історик Амміан Марцеллін описував їх як чудових вершників, що майже не злазять з коней.
Близько 370-х рр. гуни перейшли Дон, розбили аланів, а потім напали на готів. Старий король Германаріх загинув, а його держава розпалася. Частина готів відступила на захід, до кордонів Римської імперії, і попросила там притулку.
Ці події поклали початок Великому переселенню народів — масовим рухам племен Європи в IV–VII ст. Гуни створили величезний союз племен із центром у Паннонії (нині Угорщина). Найвідомішим їхнім вождем був Аттіла, що воював із Римом. Після його смерті 453 р. союз швидко розпався.
Навала гунів змінила карту Європи: занепали античні міста Причорномор'я й черняхівська культура, а слов'яни згодом розселилися на нових землях.
Де історики не згодні
Походження гунів дискусійне. У підручниках їх називають «тюркськими», але мова гунів майже невідома; деякі вчені пов'язують їх із кочовиками хунну на кордонах Китаю, інші заперечують цей зв'язок. Дата 375 р. — умовна, вона пов'язана зі смертю Германаріха, про яку писав Амміан Марцеллін.
Постаті
- Аттіла