Після Люблінської унії 1569 р. польські й українські магнати захоплювали величезні маєтки на Наддніпрянщині. Вони закріпачували селян і намагалися підкорити козаків, які вважали себе вільними людьми. Особливо впливовими були князі Острозькі.
Криштоф Косинський, шляхтич родом із Підляшшя, був одним із козацьких ватажків, і козаки обрали його своїм гетьманом. Король надав йому маєток на Київщині, але білоцерківський староста Януш Острозький, син князя Василя-Костянтина, його захопив. Цей конфлікт став приводом до повстання.
Наприкінці 1591 р. козаки на чолі з Косинським захопили Білоцерківський замок. 1592 р. повстання поширилося на Київщину, Брацлавщину й Волинь: повстанці здобували замки, виганяли панів і урядників. До них приєднувалися селяни й міщани.
На початку 1593 р. військо князя Острозького розбило повстанців під П'ятком, неподалік Чуднова. Косинський мусив підписати угоду й зректися гетьманства. Та вже навесні він зібрав нові сили, але загинув у Черкасах.
Повстання Косинського стало першим великим козацьким повстанням. Воно показало, що козацтво перетворюється на силу, здатну боротися з магнатами, і відкрило добу козацьких повстань кінця XVI — першої половини XVII ст.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють причини повстання. Одні вважають його початком боротьби козацтва за свої права й проти магнатського свавілля. Інші наголошують на особистому конфлікті Косинського з Острозькими за маєток. Різняться й відомості про обставини його загибелі в Черкасах.
Постаті
- Криштоф Косинський