Наприкінці XII ст. половці знову посилили напади на Русь. Київський князь Святослав Всеволодович організовував проти них спільні походи. Новгород-сіверський князь Ігор не встиг до одного з таких походів і вирішив здобути славу сам.
У квітні 1185 р. Ігор разом із братом Всеволодом, сином Володимиром і небожем Святославом рушив у степ. Дорогою вони бачили сонячне затемнення, яке вважали поганим знаком, але не повернули. Першого дня русичі розбили половців і захопили багату здобич.
Наступного дня їх оточили великі сили половецьких ханів Кончака й Гзака. Після важкого бою на річці Каялі військо Ігоря загинуло або потрапило в полон, князі теж опинилися в неволі. Згодом Ігорю вдалося втекти додому.
Користуючись поразкою, половці напали на Переяславщину й Посейм'я. Події 1185 р. стали сюжетом найвідомішого твору давньої літератури — «Слова о полку Ігоревім».
Де історики не згодні
Де саме текла річка Каяла, невідомо; її шукають у басейні Сіверського Дінця або біля Азовського моря. Іпатський і Лаврентіївський літописи описують похід по-різному: у першому Ігор — шляхетний, але необачний князь, у другому похід оцінено суворіше як самовільну авантюру.
Постаті
- Ігор Святославич