Галицьке князівство утворилося в першій половині XII ст. Його об'єднав і зробив Галич столицею князь Володимирко Володаревич. Після його смерті 1153 р. владу успадкував син Ярослав.
Ярослав зміцнив князівство: його вплив поширився до пониззя Дунаю, а через Галич ішла жвава торгівля, зокрема сіллю. Він мав родинні зв'язки з Угорщиною, Польщею та Візантією й впливав на боротьбу за Київ.
Водночас князь стикався з могутнім галицьким боярством. 1173 р. бояри навіть спалили на вогнищі його кохану Настасію й змусили князя повернутися до законної дружини Ольги. Перед смертю 1187 р. Ярослав заповів Галич позашлюбному синові Олегу, що спричинило нові усобиці.
Автор «Слова о полку Ігоревім» змальовує Осмомисла як могутнього правителя, що підпер «гори Угорські своїми залізними полками». Його правління — час найбільшого піднесення Галицького князівства перед об'єднанням з Волинню.
Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своєму золотокованому престолі, підперши гори Угорські своїми залізними полками.«Слово о полку Ігоревім» (сучасний переклад)
Де історики не згодні
У підручниках початок правління іноді подають як 1152 р. Насправді Ярослав став князем після смерті свого батька Володимирка, який помер 1153 р.; розбіжність пояснюють особливостями літописної хронології. Значення прізвиська «Осмомисл» теж дискусійне: «мудрий за вісьмох», «той, що знає вісім мов», або натяк на вісім чеснот.
Постаті
- Ярослав Володимиркович