За Володимира Мономаха і Мстислава Великого Русь трималася разом завдяки силі й авторитету київського князя. Але в різних землях уже виросли великі міста, з'явилися власне боярство й династії, які не хотіли залежати від Києва.
Після смерті Мстислава 1132 р. київський стіл посів його брат Ярополк. Невдовзі почалися суперечки між Мономаховичами й чернігівськими Ольговичами, а 1136 р. Новгород вигнав свого князя й став обирати князів сам. Так одна за одною землі виходили з-під влади Києва.
Поступово сформувалися окремі князівства: Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське, Володимиро-Суздальське, Полоцьке, Смоленське та інші. У кожному правила своя гілка династії Рюриковичів.
Роздробленість ослабила оборону Русі від зовнішніх ворогів, що далося взнаки під час монгольської навали. Водночас вона сприяла розвитку місцевих центрів, з яких пізніше виросли Галицько-Волинська держава та інші держави.
Де історики не згодні
1132 р. — умовна дата: процес почався ще після смерті Ярослава Мудрого (1054) і посилився після Любецького з'їзду (1097). Історики по-різному оцінюють роздробленість. Одні вважають її занепадом Русі, інші (зокрема П. Толочко) — природним етапом розвитку: землі зростали економічно, а Київ ще довго лишався спільною «столицею», за яку змагалися князі.
Постаті
- Ярополк Володимирович