Після 1991 р. в Україні діяла змінена Конституція УРСР 1978 р., яка не визначала чітко, хто керує виконавчою владою — президент чи парламент. Президент Леонід Кучма прагнув більших повноважень для проведення реформ. У травні 1995 р. парламент ухвалив закон про владу, але не мав конституційної більшості, щоб він набрав повної сили.
Конфлікт загострився: Кучма видав указ про опитування громадян щодо довіри до президента й парламенту. Щоб уникнути протистояння, сторони домовилися про компроміс. 8 червня 1995 р. Голова Верховної Ради Олександр Мороз і Президент Леонід Кучма підписали Конституційний договір, а більшість депутатів його схвалила.
Договір визнав президента главою виконавчої влади, якому підпорядковувався уряд. Він діяв до ухвалення нової Конституції 28 червня 1996 р. і підштовхнув сторони пришвидшити роботу над нею.
Де історики не згодні
Оцінки договору різняться: прихильники вважали його компромісом, що запобіг гострій кризі, критики — тимчасовим рішенням, яке посилило президентську владу поза процедурою зміни Конституції.
Постаті
- Олександр Мороз