Наприкінці першого терміну Леоніда Кучми Україна потерпала від економічної кризи 1998 р., заборгованостей із зарплат і пенсій. Опоненти Президента були розпорошені: про посаду змагалися лідер комуністів Петро Симоненко, соціаліст Олександр Мороз, прогресивна соціалістка Наталія Вітренко та інші.
Перший тур відбувся 31 жовтня 1999 р.: Кучма посів перше місце, Симоненко — друге. У другому турі 14 листопада Кучма отримав понад 56 % голосів, Симоненко — близько 38 %. Частина виборців голосувала за чинного президента, бо побоювалася повернення комуністів до влади. 30 листопада Кучма склав присягу вдруге.
Спостерігачі ОБСЄ відзначили використання адміністративного ресурсу й упереджене висвітлення кампанії в ЗМІ. Після виборів прем'єр-міністром став Віктор Ющенко, а Кучма ініціював референдум про зміну Конституції.
Де історики не згодні
Місія спостерігачів ОБСЄ дійшла висновку, що вибори не відповідали низці стандартів організації: вказувала на використання адміністративного ресурсу й нерівний доступ кандидатів до ЗМІ. Прихильники Кучми вважали перемогу заслуженою, а опоненти — здобутою нечесно.
Постаті
- Леонід Кучма