Після Курської битви й звільнення Харкова Червона армія розгорнула наступ на всьому півдні. Її метою було відвоювати промисловий Донбас і вийти до Дніпра раніше, ніж німці там закріпляться.
13 серпня 1943 р. почалася Донбаська операція; 8 вересня звільнено Сталіно (нині Донецьк). Наприкінці серпня почалася Чернігівсько-Полтавська операція: 21 вересня звільнено Чернігів, 23 вересня — Полтаву.
Відступаючи, німецькі війська застосовували тактику «спаленої землі»: руйнували шахти, заводи, мости, палили села, виганяли населення на захід.
До кінця вересня 1943 р. майже вся Лівобережна Україна була звільнена від нацистів. Відразу ж відновилися радянські органи влади, мобілізація до армії та перевірки тих, хто жив в окупації.
Де історики не згодні
Межі операцій історики визначають по-різному: Донбаську операцію датують 13 серпня — 22 вересня, Чернігівсько-Полтавську — 26 серпня — 30 вересня 1943 р. Утрати відомі лише за радянськими підрахунками, які частина дослідників вважає заниженими. Також дискусійна кількість мобілізованих зі звільнених районів, яких відправляли в бій без належної підготовки.