Після нападу 22 червня 1941 р. німецька танкова група рушила з Волині на Київ. Командування Південно-Західного фронту під керівництвом генерала Михайла Кирпоноса вирішило завдати контрудару силами кількох механізованих корпусів.
З 23 червня в районі Луцька, Дубна, Бродів і Рівного розгорнулися запеклі бої. Радянських танків було значно більше, але їх кидали в бій частинами, без розвідки, без підтримки авіації й піхоти, бракувало пального і зв'язку.
Німецькі війська, краще організовані, відбили контрудари. Радянські корпуси втратили більшість танків, багато машин покинули через поломки й брак пального. До кінця червня Червона армія відступила.
Битва показала слабкість радянського командування на початку війни. Проте вона на кілька днів сповільнила німецький наступ і дала змогу відвести частину сил до старого кордону.
Де історики не згодні
Кількість танків, що взяли участь у битві, оцінюють по-різному: з радянського боку — кілька тисяч (від 2,5 до понад 3 тис. за різними підрахунками, хоча частина з них зламалася ще до бою), з німецького — близько 700–800. Розбіжності є й у датах: деякі автори вважають завершенням битви 29 червня або 2 липня.
Постаті
- Михайло Кирпонос