На початку 1970-х влада СРСР вирішила остаточно знищити український дисидентський рух. Приводом стала справа бельгійського студента українського походження Ярослава Добоша, якого затримали в Україні й звинуватили у зв'язках з емігрантами. Цю справу використали, щоб звинуватити дисидентів у «змові».
12–13 січня 1972 р. в Києві й Львові заарештували Івана Світличного, В'ячеслава Чорновола, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Ірину Калинець та інших. Арешти тривали весь рік; у квітні 1972 р. заарештували Івана Дзюбу, а в серпні — поета Ігоря Калинця. На судах 1972–1973 рр. більшість отримали від 5 до 12 років таборів і заслання.
1973 р. Дзюбу засудили до п'яти років, але згодом він написав прохання про помилування, засудив свої погляди й був звільнений. Інші, як Стус і Чорновіл, не каялися й роками сиділи в таборах. Рух шістдесятників як відкрите явище був розгромлений, а українське інакодумство пішло в підпілля.
Де історики не згодні
Ігоря Калинця часто згадують серед заарештованих у січні, але насправді в січні 1972 р. заарештували його дружину Ірину Калинець, а самого Ігоря — у серпні 1972 р. Точну кількість заарештованих 1972–1973 рр. історики оцінюють по-різному — від кількох десятків до понад сотні осіб.
Постаті
- Іван Світличний