Юрій Андропов, ставши генеральним секретарем, уже був тяжко хворий і останні місяці майже не з'являвся на публіці. Його курс на дисципліну не встиг змінити ні економіки, ні суспільства.
9 лютого 1984 р. Андропов помер. 13 лютого генеральним секретарем ЦК КПРС обрали Костянтина Черненка — літнього й теж хворого партійного діяча, багаторічного помічника Брежнєва. Він здебільшого повернувся до звичного брежнєвського стилю керівництва: без реформ і без різких змін.
Черненко пробув при владі близько тринадцяти місяців і помер 10 березня 1985 р. Після нього генеральним секретарем став молодший Михайло Горбачов, який невдовзі оголосив про перебудову. Швидка зміна трьох старих керівників за неповні три роки стала символом кризи радянської системи.
Де історики не згодні
Історики зазвичай вважають обрання Черненка компромісом між старшим поколінням партійних керівників, яке не хотіло змін, і молодшими діячами на зразок Михайла Горбачова. Його правління часто наводять як приклад кризи радянського керівництва.
Постаті
- Костянтин Черненко