Наприкінці 1980-х рр. радянська планова економіка опинилася в глибокій кризі. Полиці магазинів порожніли, з'являлися талони на товари першої потреби, зростав бюджетний дефіцит. Керівництво СРСР визнало, що без ринкових механізмів не обійтися.
13 червня 1990 р. Верховна Рада СРСР ухвалила постанову про концепцію переходу до регульованої ринкової економіки, підготовлену урядом Миколи Рижкова. Вона передбачала поступові зміни зі збереженням державного контролю.
Восени 1990 р. обговорювали й радикальнішу програму «500 днів» групи економістів Станіслава Шаталіна та Григорія Явлінського: швидку приватизацію і вільні ціни. Зрештою Михайло Горбачов підтримав компромісний варіант, а «500 днів» відкинули.
Половинчасті реформи не зупинили кризу. Це посилювало прагнення республік, зокрема України, самостійно розпоряджатися власною економікою.
Де історики не згодні
Економісти й історики по-різному оцінюють, чи могла програма «500 днів» урятувати радянську економіку. Одні вважають її реалістичним шансом, інші — надто швидкою й непідготовленою.
Постаті
- Микола Рижков