Навесні 1990 р. Росія та інші радянські республіки почали проголошувати свій суверенітет. В Україні цього вимагали Народна рада у Верховній Раді та масові мітинги. Навіть частина комуністичної більшості підтримала ідею, щоб посилити владу республіки.
16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР переважною більшістю голосів ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Документ проголосив верховенство Конституції й законів УРСР на її території, право мати власні збройні сили, банк і гроші.
Декларація також заявляла про намір України стати нейтральною державою, що не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти й не набувати ядерної зброї.
Водночас Декларація не проголошувала виходу з СРСР: Україна мала укладати союзні договори. Проте документ заклав правову основу для Акта проголошення незалежності 24 серпня 1991 р., на який той прямо посилається.
Де історики не згодні
Історики по-різному оцінюють значення Декларації: одні вважають її першим кроком до незалежності, інші наголошують, що вона передбачала укладення нового союзного договору й не виводила Україну з СРСР. У 1991 р. 16 липня відзначали як День незалежності.
Постаті
- Леонід Кравчук