Після громадянської війни на теренах колишньої імперії існувало кілька формально незалежних радянських республік, пов'язаних військовим і господарським союзом. 1922 р. Сталін запропонував план «автономізації» — просто включити їх до Російської Федерації. Ленін розкритикував цей план і запропонував рівноправний союз республік. Керівники УСРР, зокрема Християн Раковський, обстоювали ширші права республік.
30 грудня 1922 р. в Москві І з'їзд рад СРСР затвердив Декларацію і Договір про утворення Союзу РСР. Засновниками стали РСФРР, УСРР, БСРР і ЗСФРР (Грузія, Вірменія, Азербайджан). Республіки формально мали право вільного виходу з Союзу.
На практиці найважливіші справи — оборона, зовнішня політика, транспорт, фінанси — перейшли до союзного центру в Москві, а єдина комуністична партія контролювала всі республіки. УСРР стала частиною СРСР і перебувала в ній аж до проголошення незалежності України 1991 р.
Де історики не згодні
Договір підписали делегації республік 29 грудня, а з'їзд рад затвердив його 30 грудня 1922 р. Історики по-різному оцінюють, наскільки самостійною була УСРР до 1922 р.: формально — окрема держава, на ділі — підпорядкована керівництву РКП(б) у Москві.
Постаті
- Йосиф Сталін