Восени 1918 р. Австро-Угорщина програвала війну й розпадалася. 16 жовтня імператор Карл видав маніфест, у якому пообіцяв перетворити монархію на союз національних держав. Поляки, чехи та інші народи почали творити власні держави, і українцям Галичини треба було поспішати.
18 жовтня 1918 р. у Львові зібралися українські посли до віденського парламенту, депутати Галицького й Буковинського сеймів, представники партій, церкви й студентства. Вони проголосили себе Українською Національною Радою — тобто представницьким органом українців Австро-Угорщини. Головою обрали Євгена Петрушевича.
Рада вирішила утворити Українську державу на всіх українських етнічних землях монархії: у Східній Галичині з Лемківщиною, Північній Буковині та на Закарпатті. Її мали захистити від претензій Польщі та інших сусідів.
Через кілька днів стало відомо, що поляки готуються взяти Львів. Українські військові діячі вирішили діяти першими, що привело до Листопадового чину.
Де історики не згодні
Збори, що утворили Раду, відбулися 18 жовтня, а її прокламацію про утворення держави оприлюднили наступного дня, тому в літературі трапляються обидві дати. Остаточна назва держави — ЗУНР — з'явилася лише в листопаді 1918 р.
Постаті
- Євген Петрушевич